Я її вже досить довго хотів -

Від випадкових дотиків млів.

Пропонував зустрітися, не підбираючи слів,

Бігав поміж її палаючих мостів.

Годинами спостерігав за тонкою фігурою:

Тією ніжно, беззахисною статурою.

Двічі на тиждень на колінах молив,

Обігріти мене хоч на хвильку просив.

Сувора була не підступна моя королева,

Поки не висвітлилась у нас одна проблема:

Я її вже досить довго хотів,

Але на ніч і зовсім від погляду не млів...

Вона не хотіла мене тут і на столі,

Лише благала очима своїми відчинити глухі двері.

А я дивився на фігуру, на груди та бедра,

Не допомагаючи носити важкі відра.

А вона чекала допомоги, ніжних зізнань

Поки я бігав у пошуку хвилинних кохань...

Жаль, так і не вийшло відчути у руці

Те, що слиною обпікало на язиці.

Жаль, що не повірила вона в брехливі почуття -

Мабуть, точно вже вивчила це життя.