Це був би шлюб, що укладається на небесах,
Але він надто сильно кохає, а вона тоне в інших очах.
Це було б рідкісне, одне на мільйон кохання,
Але не довго вони двоє розмовляли до світання.

І вже зараз всю правду не буду приховувати -
Навіть зайняту, він її знову готовий закохувати.
Але немає вірного для цього моменту -
Боїться він віддати останню золоту монету...

Це був би шлюб, який оберігають янголи,
Проте не зберегли почуття (її) боги.
У нього в серці ще кохання, що вже назавжди,
Яке не ведеться на інші підлі усмішки.

У неї, на жаль, до нього вже нічого немає,
Тому всі на небесах спостерігають, як у Бога музика грає,
Але вже не весела, а найсумніша.

Як жаль, що вона для нього досі найрідніша...