Вічно б сиділа з тобою, прокладаючи життя прямою тропою.
Зорі б вивчала, тебе цілуючи,
Тепло тим зорям даруючи.

Та поки сиджу в самотині,
Дивлячись у вікно вночі.
І бачу, що зорі не одні,
І розумію, що ми з тобою чужі.

Вічно б сиділа, руку твою тримаючи,
На повний кровавий місяць дивлячись.
Сиділа, стояла б, лежала,
А головне поруч, як твоя кохана!

Ми б разом шукали сузір'я,
Згадуючи народні повір'я,
А яскраві зірниці -
Вони б любувалися нами, показуючи суниці.

Але зараз я в самотині
Любуюсь зірочками вночі,
Мріючи колись тебе біля себе побачити,
Мріючи відстань між нами зорям пробачити.