Ти в кожному подиху цигарки
І хоча наше життя це були суцільні сварки:
Ти в кожній сяючій зорі,
В кожному чужому, оголеному плечі.

Ти в кожному дотику вітра
І без тебе немає світу.
В кожному кольорі, кожній людині, голові;
Ти під шкірою - набагато глибше, ніж просто в мені.

А тепер уяви: сонце перестає сяяти,
А тепер уяви: птаха перестає літати.
А ще подумай: "Глибше, ніж в мені"
І від цього холодно на кожному, гарячому плечі?

Можливо тобі не стає, можливо ніколи й не стане,
Але будь-який дощ йти перестане.
Та поки ти - моя клітина,
Від того, що ми не разом заплаче кожна дитина...

Тепер почну спочатку: ти в кожному подиху цигарки
І дійсно, наше життя це були суцільні сварки,
Але ти не зник, знаходишся в кожному погляді чужому;
Проте давай про це помовчимо, не скажемо нікому?

Адже немає впевненості у взаємності,
Немає мене у твоїй яскравій щоденності...