ми одного разу чужими прокинемось,
і всі обра́зи з болем в грудях підуть.
серце більше цього не витримує,
і знов думки мої ті спогади найдуть.

поцілунки під під'їздом та обійми перед сном,
знов від хвилювання сохнуть губи.
все закінчилось останнім сміхом під вікном,
і востаннє ми тоді взялись за руки.

04.05.2022