|Відчувала|

~Оскільки ми вже проводили інтерв'ю на російській мові питання будуть відрізнятися. Всім нам зрозуміло чому саме ви вирішили перекласти свої книги на українську мову, але наскільки мені відомо, не одразу. Був навіть переклад однієї з ваших книг з українського на російську мову. Тому мені цікаво, що стало цією, так скажемо, останньою краплею? В який момент ви вирішили, що потрібно видалити російській переклад?~

Я вирішила поступово почати писати українською, адже розуміла, що не маю необхідного словникового запасу, аби мати змогу дійсно гарно писати. Тому, з самого початку, прийняла рішення писати російською, а потім перекладати написане українською. Але, на щастя, сталося так, що я недооцінила свої здібності. Зрозуміла, що від написання українською я отримую набагато більше задоволення і у мене це дійсно виходить. Але я прекрасно знала, що певна частина моєї аудиторії ( тут я не маю на увазі росіян) не розуміє українську. Тому було прийнято рішення паралельно викладати переклад. Не скажу, що я дуже сильно над ним заморочувалась: просто вставляла в перекладач і трохи виправляла. Але мені не приносило це ніякого задоволення, інколи навіть було трохи гидко перечитувати якийсь розділ російською. Я просто відучувала, що маю це робити для тих, хто не розуміє українську, адже завжди намагаюсь зробити так, аби читачам було комфортно (знову ж таки, не беремо до уваги росіян).Але після трагедії в Дніпрі й тих просто жахливих і неймовірно болючих криків людей з-під завалів я зрозуміла, що навіть перекладати російською більше не можу. Тоді й видалила переклад. І, якщо чесно, мені дуже соромно за те, що я не зробила цього раніше.

~Я можу вас зрозуміти! Трагедія в Дніпрі, здається, зачепила всіх! Я читала вашу розповідь "Дотик щастя", яка наразі викладена на платформі букнет українською. Чому вирішили змінити платформу? І де віддача більше?~

Ну, на початку, трохи виправлю вас: історія має назву «Дозвіл на дотик». Я розуміла, що дуже хочу переписати свою першу історію на Wattpad українською, але, спостерігаючи за активністю на новій книзі «Art of Creedence» зрозуміла, що історії українською на цій платформі не дуже популярні, тому прийняла рішення викладати на Букнет. Зараз що там, що там, віддача майже однакова, адже це, по суті, нові історії, які ще не дуже популяризовані. Але я працюю над цим)

~Вибачаюсь за неправильну назву. Та бажаю вам успіхів в цьому!! У нашому попередньому інтерв'ю, я питала у вас про натхнення і ви сказали, що не шукаєте натхнення, а воно саме до вас приходить. Чи не було у вас ступору за часом нинішніх подій? Не було думок, що зараз не на часі, чи не до цього?~

Дякую) У мене завжди є бажання писати. Ніколи не думала, що це не на часі, чи що мої історії зараз нікому не потрібні. Та й нинішні події ніяк не вплинули на моє натхнення. Воно так само приходить тоді, коли йому заманеться)

~😅А наскільки сильно відрізняються сюжети? Я ще нажаль не встигла прочитали "Art of Creedence", але якщо не помиляюсь, ви писали про кримінал.У пролозі, принаймні, точно було описане вбивство. Чому саме такий сюжет? Тому що до цього "Дозвіл на дотик" був і є більш романтичним.~

Можу сміливо сказати, що «Art of Creedence» буде не менш романтичним, але більш жвавим) У пролозі дійсно було описане вбивство, але я не буду розкривати всі карти. Якщо чесно, я не пам'ятаю, як мені прийшов сюжет цієї історії, але вона буде майже повністю відрізнятися від першої.

~Я точно її прочитаю!!! Зараз в Україні іде війна і трапляється багато інших подій. Не хотіли би ви написати саме про це? Або вже плануєте? Взагалі чи цікавить вас така тема?~

Я думала інтегрувати ці всі події у свою книгу, ідею якої придумала ще десь рік тому, адже туди вони б ідеально вписалися, але потім передумала, зрозумівши, що для мене це буде занадто важко. Можливо, в майбутньому я напишу щось на цю тему, але зараз я до такого не готова.

~А як ви ставитесь до російських авторів?~

На початку війни я прочитала чотири книги Ани Шеррі й маю у паперовому варіанті трилогію «Крихка рівновага». Читала Анну Джейн. Сміливо можу сказати, що це хороші книги, які я хотіла прочитати ще до війни. Але більше російських авторів я читати не збираюся.

~Деякі автори, наскільки мені відомо, зараз виставляють свої книги на продаж в електронному форматі, здебільшого. Чи плануєте ви робити це? І взагалі хотіли би?~

Це ще одна причина, чому я почала писати на Букнет) Як тільки історія «Дозвіл на дотик» стане достатньо популярною, я закрию її під продаж.

~Цікаво!) Письменництво - наповнює або втомлює?~

Однозначно наповнює.

~Як ви вважаєте, чи змінилось значення література у двадцять першому столітті? Та яким чином?~

Саме поняття однозначно набуло ширшого значення, адже наразі ми маємо величезну кількість жанрів і форматів.

~Як виглядає ваш творчий процес?~

Нічого особливого: на ліжку чи за столом з ноутбуком) Часто я вмикаю музику, аби налаштувати себе на потрібну атмосферу.

~Дуже затишно, як на мене) Чи є у вас хоббі окрім письменництва?~

Танці) Але зараз я не дуже часто ними займаюся.

~Яка головна мотивація вашої творчості? Це майбутній заробіток або щось інше?~

Я отримую від цього задоволення і, звичайно, планую, аби в майбутньому це стало моїм заробітком.

~Що робить книгу гарною книгою?~

Логічність усіх подій і сама мова автора.

~А що робить письменника гарним письменником?~

Повна віддача роботі над книгою.

~Це буде останнє питання, і я вже його раніше задавала, але це виключно для українських авторів та читачів, тому повторюся. Яку пораду ви можете дати початковим письменникам?~

Моя відповідь за увесь цей час не змінилася) Отримувати задоволення, не змушувати себе до написання ( за особистим досвідом знаю, що це не призводить до хорошого результату) і перевіряти логічність написаного.

JuSike 

Дякую за інтерв'ю!!!💙💙💙

Вітаю, читачі, якщо ви цікавитися творчістю данної авторки, то можете перейти за посиланням на її російсько-мовне інтерв'ю проведене за довго до війни. (Посилання буде у коментарях.)