я не можу перестати брати на себе відповідальність за почуття інших людей і я звинувачую себе навіть за те, до чого здавалося б не причетна

вона бува дивиться на людей,
таких різних, чудових й страшних,
та відчуває звучання сердець,
і схованих в них почуттів.
вона сміється над їхніми снами,
знає точнісінько, де болить,
та ніколи, ніколи не грає
з життям,
бо достовірно знає як всіх любить.
і кожна емоція гострим ножем
ранить її власні думки.
немов простужена під дощем,
вона слухає серце своє і робить усе навпаки.