Настала черга Юнгі цілувати Ноа. З язиком і відтягуванням губ при укусі зубами. Вебер подобалось, що в цьому був цілий набір почуттів, а не просто сліпе бажання переспати. Мін робив рівно те саме, що і вона декілька хвилин тому. Тільки в нього чомусь виходило набагато краще, тому що вона відчувала, наскільки загострились реакції тіла.

Новий поцілунок — новий опік.

В деяких місцях настільки сильний, що покривався дивним кольором, утворюючи собою маленький всесвіт. Хоча Юнгі робив їх в доволі недоступних місцях, як груди або під ними, живіт. А потім повертався наверх, щоб дозволити собі знову відчути язиком горошину соска. Настільки, щоб Ноа вигнуло йому назустріч.

Руками стискав стегна і дозволяв собі більше. Пальцями забирався під дівочу білизну, розпливаючись в посмішці моментально, варто було легенько торкнутись найчутливішого місця.

— Хочу, щоб ти текла ще більше.

— Тоді потрібна змазка або тічка.

— Що? — розсміявся Юнгі, цілуючи Ноа в черговий, але такий короткий, раз. — Це не так робиться. Змазка, звичайно, хороша ідея, але як-небудь пізніше. А зараз я просто впораюсь своїми силами. Заразом розтягну тебе, бо ти вузька.

Вебер задихнулась від обурення, маючи намір легенько відштовхнути Міна і почати з'ясовувати стосунки, але її швидко заткнули поцілунком на декілька секунд раніше. Ще і змусили простогнати від неочікуванності, коли Юнгі провів пальцями ще нижче. Ноа завовтузилась, намагаючись вилізти з-під альфи, але таким чином тільки давала йому більше простору для його маневрів.

— Будеш так робити — вкушу.

— Це погроза?

— Пропозиція.

І впевнено так пограв бровами, що в омеги не залишилось ніяких пояснень — йому подобалось те, що коїлось. Тільки він при цьому був максимально обережним. Навіть в той момент, коли все-таки ввійшов в неї пальцями, одразу декількома і розвів їх.

— Минулого разу ти не був таким чемним, — гмикнула Ноа.

— Справді? То можна не прикидатись?

Юнгі хитро посміхнувся і почав рухи пальцями, другою рукою знімаючи з Вебер білизну. Все заради того, щоб стоячи над омегою насолоджуватись видом, як вона намагалась рухати тазом в такт.

— Оскаженіти, який запах, — повів носом Мін і став робити більш частіші рухи. — А казала, що потрібна змазка або тічка. Я зараз в тебе, як по маслу ввійду.

— Ти завжди такий збоченець чи тільки зараз?

Ноа підтиснула губи. Так, вона намагалась рухатись йому в такт, хоча в неї не дуже виходило в позі знизу, і також не хотіла стогнати, коли він навіть не був в ній повноцінно. От тільки Юнгі ніби спеціально відтягував, дивився на неї зверху, насолоджувався видовищем і робив усе, що заманеться, поки вона стискала простирадло під собою.

— Тільки з тобою, — розсміявся Мін. — Цікаво, там в дзеркалі зверху видно, що прямо під тобою красується пляма?

— Блять!

Ноа скрикнула, бо зовсім забула за те кляте дзеркало наверху. Увесь цей час вона дивилась виключно на альфу, а не перед собою на стелю. Тепер же погляд перемістився і стало якось зовсім ніяково. Знову завовтузилась і цього разу в неї вийшло буквально втекти від Міна.

— Лягай на спину, — наказувала Вебер, дивлячись ображено спідлоба. — Сам на себе дивитись будеш.

— Тоді, — слухняно влігся поруч Юнгі, — сядь на мене і не злізай, добре?

Ноа ще секунд десять сиділа з відкритим ротом, приходячи до тями, бо таке питання ставило її в максимально глухий кут. Омега закусила губу і не могла зрозуміти, як в Міна виходило так спокійно казати щось... брудне? Як риба в воді, а вона на березі стоїть і навіть ноги мочити не хоче.

— Ти не туди сіла.

Вебер перевела погляд на Юнгі, який привстав на ліктях і зосереджено свердлив очима одне місце. Свій живіт, на якому сиділа Ноа, замість того, щоб всістись нижче.

— Спочатку, — омега зробила доволі вдалу спробу перевернутись на сто вісімдесят градусів, — треба зняти з тебе ці шорти.

— Ага, окей. Обіпрись на мої ноги, будь ласка.

Ноа потрібно було більше декількох секунд, які їй дали, щоб зрозуміти, що саме мав на увазі альфа і чому саме він так сказав. Зрозуміти прийшлось в той момент, коли вона з коротким криком сперлась, як сказав Мін, а він в свою чергу передвинув її ближче до свого обличчя.

— В мене тут два шикарних види: прямо переді мною і зверху у дзеркалі.

— Ти точно збоченець.

Короткий смішок, який віддався вібрацією по тілу дівчину. Треба було і самій зробити хоч щось, аби не програти в цій нерівній битві. Наприклад, зняти з нього шорти і...

Твою ж наліво, який же в нього все-таки шикарний язик! Від надлишку відчуттів Ноа тільки через декілька секунд зрозуміла, що вдихнула і не могла видихнути, через що геть забула взагалі про все. Мін точно насолоджувався, бо Вебер здавалось, що той буквально їв її.

Таке взагалі можливо?

А чи можна це назвати його насолодою, якщо солодко було їй?

В неї був якийсь автопілот увімкнений, напевно, тому що вона все-таки потягнула шорти вниз, спостерігаючи, як Юнгі допоміг ногами, знявши ті і відправивши кудись на підлогу. Чи просто кудись в іншу сторону ліжка. Ноа вже не дуже розуміла, що коїлось, просто потягнулась руками до члена Міна. Треба було терміново згадати, що саме вона робила минулого разу, аби зробити своєму альфі добре. От тільки в той момент вона не розтікалась, наче маршмеллоу в гарячому какао.

Уся ця ситуація неймовірно збуджувала, поки в голові намагались прижитись хоч якісь думки. Ні, Ноа ніколи не було настільки добре. Це через те, що Юнгі її істинний? Згодна в це повірити, якщо кожного разу вона буде відчувати щось подібне від його язика.

Вебер дуже старалась робити все так, як минулого разу, але постійно зривалась і хникала в особливо чуттєвих моментах. Може, тому Юнгі і не витримав, зупинившись і легенько декілька разів шльопнувши її по стегну, ніби натякаючи, щоб вона злізла.

— Добре, що ти вже майже, — посміхнувся Мін, всідаючись поруч з омегою. — В мене давно нікого не було, тому я не зможу довго. Будем викручуватись, як є.

— Хіба істинні не кінчають завжди разом?

— Коли тічка, гон, або одночасно, — кивнув Юнгі, допомагаючи Ноа лягти, яка тепер його не відпускала, тримаючись за його плечі. — Серйозно, ти наче в перший раз займаєшся сексом.

— В мене був секс, — образливо повідомила Вебер, надуваючи губи. — Але він ніколи не був таким. Тому мені трохи соромно.

— М-м-м, — коротко поцілував в губи Мін і обережно зробив перший рух стегнами, зі свистом вдихаючи повітря. — Бачиш, все ж добре? Я ж казав, як по маслу.

Ноа сглитнула. Він ввійшов так легко, хоча вона і відчувала дискомфорт, бо точно була не розрахована на його розмір. Юнгі ще раз повторив свій рух, і ще раз, і ще. Дивився в очі і набирав темп, починаючи важко дихати. Як і сама Вебер, що сильніше стиснула пальцями альфові плечі і, закусивши губи, намагалась заглушити стони. Мін на це тільки хмурився і прискорювався.

— Глянь в дзеркало, — опустив голову і прошепотів на вухо. — Там зараз повинна бути красива картина.

Омега тільки очі заплющила, аби точно нічого не побачити. Зате притиснула Юнгі до себе сильніше, відчуваючи, як його губи і язик пройшлися по шкірі шиї. Він усіма своїми діями змушував подивитись, куди наказував.

Розплющила і не могла повірити власним очам. Її трохи перелякане лице, бо побачила себе, уся рум'яна, ніби в залі займалась мінімум з півгодини, з привідкритим ротом. Але найголовніше — спина Юнгі, яку вона ледь не дряпала пальцями, а ще нижче... виявляється, в нього так гарно напружувались м'язи, коли він в неї входив.

— Подобається?

Він не зупинявся, скоріше тільки прискорювався, поки Ноа дивилась, не в змозі сказати і слова, зате тепер в неї очі заплющувались самі по собі, поки вона облизувала губи, кусала і намагалась знайти Юнгі, аби поцілувати і заглушити саму себе.

— Грейпфрутику, вдихни глибше, — обережно вкусив її за підборіддя Мін. — Мій запах. Відчуваєш? Бо я чую, що ти зараз кінчиш, прямо як я. Вдихни глибше.

Зробила, як він сказав.

Хвоя з перцем. Особистий рай, який пройшовся по горлу і до легень, легко знайшовши потрібний шлях. І звідти вже розтікався м'яким бергамотом по тілу і вниз. Ноа скрикнула і зіщулилась, в цей момент навіть сльози потекли, а Юнгі робив останні рухи, змішуючи власні стогони з риком.

— Блять, чому саме в цей момент ти стала ще вужче?

Вони важко дихали, але якщо Мін дивився на Ноа, то вона не могла прийти в себе, не дуже усвідомлюючи, що саме тільки що сталося. Той оргазм, який вона відчула з Юнгі минулого разу, не був схожим на цей. Зараз вона просто хотіла заплющити очі і заснути, настільки сильну розрядку отримав організм.

— Дякую.

— Взагалі-то ти повинна була сказати, що любиш мене, — розсміявся Мін.

— Твоя мама права, ти такий балакучий, — посміхнулась у відповідь Ноа, трохи приходячи до тями.

***

— Ти повинна прилетіти до мене, ти обіцяла!

Голос Розе був настільки гучним, що Ноа здавалось, ніби люди будуть обертатись і просити її зробити динамік тихіше. Зовсім не дивно, адже блонді була уся на емоціях, жестикулювала руками, поки Чімін намагався тримати камеру на достатній відстані, щоб його дівчина не змогла вибити той з долонь. А в неї були усі шанси, якби вона дуже захотіла.

— І я прилечу, — кивнула Вебер, кидаючи погляд на простір за екраном. — Серйозно, новини про одруження не розповідають по телефону.

— Тобто ти повинна була прилетіти ще раніше, почула б наживо.

— Ми хотіли розповісти, коли ви з Юнгі будете разом, — видихнув Чімін. — Якщо чесно, я думав, він вже прилетів.

Так, він напевно розраховував, що Ноа вже зустріла Міна, тому крики Розе в перші ж секунди, як Вебер увімкнула камеру, відповівши на дзвінок, були досить очікуваними. Не вистачало тільки одного маленького пазлика. Або не дуже і маленького.

— Сам винний, летіти треба було швидше, — приснула Ноа. — Люди вже ніби виходять, а його все нема.

Пройшов майже рік і Юнгі якраз закінчив навчання, підучив англійську і тепер прилетів до Вебер в Австралію, знайомитись з її батьками та братами. Уся сім'я хотіла нарешті познайомитись з тим, в кого була закохана їхня маленька омега. От тільки ніхто не міг зрозуміти, чому вони досі не наважились на дітей або шлюб. Зазвичай, істинні робили це ледь не одразу, максимум розтягуючи на рік, як, наприклад, Чімін з Розе.

Так-так, Паку правильно розказали, що він зустріне свою істинну і коли саме це станеться. От тільки трохи не розрахували, що познайомиться ще і з Ноа, а не тільки з Ро. Може, тоді і не сталось би усієї цієї плутанини, а Вебер не зустрічалась би з хлопцями, які їй були огидні. Але, можливо, тоді вона і не познайомилась би з Юнгі.

— Та ні, я тут.

Ноа обернулась і посміхнулась. Хотілось виглядати стриманою і тримати марку, як то кажуть. Хоча десь глибоко в душі їй дуже кортіло заплигнути на Міна і розцілувати його, бо не бачила близько місяця. Скільки разів за цей час вони літали одне до одного?

— О, Юнгі! — почала кричати Розе.

— Ноа сама йому розповість, — перервав її Чімін. — Гарного вам відпочинку! Тільки не пустуйте, добре? А то натравлю на вас Чоніна!

І відключився так швидко, наскільки зміг. Напевно, зараз Ро буде йому висказувати за все хороше і не дуже, але Ноа це вже мало хвилювало.

— Що саме тобі треба мені розповісти? — Юнгі підійшов ближче і, приобійнявши омегу, поцілував. — Я не так багато часу провів в літаку, а в них вже щось сталось.

— Вони просто не хотіли розповідати це тільки тобі, — покачала головою Ноа і потягнула альфу за собою до машини, яку припаркувала неподалік. — Вони думали, що ти вже прилетів, тому сходу виклали усі новини. Точніше одну: вони одружуються і хочуть, щоб ми прилетіли на весілля.

— Тобто ти не казала їм, що скоро з кінцями переїдеш до Сеулу?

Мін хитро посміхався і слухняно йшов за своєю дівчиною. Так, вона їм нічого не сказала, хоча задумувалась про це. Але нехай ця новина все-таки буде для них сюрпризом. Як і для батьків, яким вона також ще нічогісінько не казала.

— Хочеш одразу в батьківський дім чи проїдемось на пляж?

Ноа всілась за кермо, моментально пристібаючись, на що Юнгі відреагував прискіпливо. Він дуже любив водити машину сам, тому навіть коли прилітав, частіше всього водив сам. Треба було з її батьками познайомитись ще раніше, але їм у ті зустрічі було трохи не знайомств з іншими.

— В батьківський дім, звичайно, — пристебнувся Мін. — Мені хтось обіцяв мої улюблені помідори.

— Та-а-а, мама нас обох не потягне з нашими апетитами і любов'ю до помідорів.

— Знущаєшся? — гмикнув альфа. — Мені прийшлося везти з собою декілька страв мами і платити за лишні кілограми. Я заслуговую на помідори.

— Заслуговуєш, — кивнула Ноа, виїжджаючи на шосе. — Напевно, і пропозицію мені коли робити будеш, ляпнеш щось про помідори.

— Ні, я сьогодні ввечері буду слухняним песиком.

Ноа гальмувала різко прямо на світлофорі, добре, що машин позаду було не так багато, тому вони не потрапили в аварію. На що Мін тільки що натякнув?

— Ти будеш робити пропозицію мені сьогодні ввечері? Це повинен бути сюрприз, а ти ось просто мені про це кажеш?

— Я буду просити твоєї руки в батьків, це нормально, що я попереджаю тебе.

— Ти геть не романтичний! Це повинен був бути сюрприз, я би плакала і говорила тобі, що ти дурненький, бо як я можу не погодитись. А тепер що? З мене погана акторка, Юнгі!

— Веди машину.

Юнгі насправді намагався зупинити сміх, але виходило погано. Звичайно, він знав, що омеги люблять сюрпризи, коли це стосується подібних пропозицій. Звичайно, що тепер вона була ображена. Але вона сама завела цю тему, він би нічого не казав.

— Тоді, — почав Мін, коли вони зупинились біля магазину, куди омега хотіла зайти, аби докупити продукти, — Ноа Вебер, я спитаю зараз трохи по-іншому і зовсім не романтично. Ти погодишся не просто вийти за мене, але провести зі мною своє життя, народити нам двох діточок і любити мене навіть, коли я постарію і стану сивим буркотливим дідуганом?

— Тільки в тому випадку, якщо прочитаєш мені свої вірші, — вирішила також трошки познущатись Ноа. — Я вже рік чекаю, коли ти це зробиш.

Юнгі підтиснув губи і кивнув.

— Але коробочку з кільцем отримаєш ввечері, коли твої батьки дадуть добро на наш шлюб.

_____________________________________________

Вітаю вас з останньою главою роботи! А також нагадую, бонус до даної роботи, а також нову роботу, яку я почну виставляти вже з наступного тижня для патронів, можна прочитати не тільки на моєму патреоні за посиланням

 https://www.patreon.com/niceflareon. 

Також підписуйтесь на мій тг-канал, щоб бути в курсі всього, що відбувається (скоро він буде повністю переведений на українську мову): 

https://t.me/niceflareon 

Прошу вас, будь ласка, не будьте тихими читачами! 

Дякую вам, що читали і були зі мною до кінця!