POV:Ameli

Важка могильна плита накривала її тіло. Сльози текли швидким струмком з мого обличчя.

Навіщо ти так, Ліліє?

Я поклала дві ґвоздики на холодне, мармурове каміння. Червоний метелик присів на її ім'я, яке було вирізане на плиті.

Навіть метелики біля тебе...

Бувай, моя люба подруго, я люблю тебе.